обезсмертити

ОБЕЗСМЕ́РТИТИ, рчу, ртиш, док., кого, що.

Зробити безсмертним, невмирущим.

Ми народились в муках, щоб родити, Синами обезсмертити свій рід, Щоб квітував на диво всього світу (В. Симоненко);

Із тьми камінний командор прийшов, Він обезсмертив смертію любов (М. Рильський);

Мабуть, люди того типу, що наш доктор Бессервіссер, водилися вже і в Греції, коли .. Езоп уважав за потрібне обезсмертити сей тип у своїй байці (І. Франко);

// перен. Зробити незабутнім, пам'ятним для нащадків.

Ескадра .. виходить в плавання, якому судилось стати епохальним і обезсмертити імена героїв Антарктиди (О. Довженко).

Значення в інших словниках

1. обезсмертити — обезсме́ртити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. обезсмертити — [обеис:мертиетие] -рчу, -ртиеш; нак. -ерт', -ерт'теи  Орфоепічний словник української мови
3. обезсмертити — -рчу, -ртиш, док., перех. Зробити безсмертним, невмирущим. || перен. Зробити незабутнім, пам'ятним для нащадків.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. обезсмертити — ОБЕЗСМЕ́РТИТИ, рчу, ртиш, док., перех. Зробити безсмертним, невмирущим. Людина вирвалась до Сонця, в простори космосу, звеличивши і обезсмертивши навіки свої безмежні творчі можливості (Наука.., 5, 1961, 1); // перен.  Словник української мови в 11 томах