оберігання
ОБЕРІГА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. оберіга́ти.
Справжній мисливець .. дбає про розведення і розмноження дичини, про оберігання її, особливо тих видів, яким загрожує знищення (М. Рильський);
Мотив оберігання і плекання рідної мови як важливого духовного надбання народу особливо виразно звучить у піснях Шашкевича (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)