1. Словник української мови у 20 томах

оберігання

ОБЕРІГА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. оберіга́ти.

Справжній мисливець .. дбає про розведення і розмноження дичини, про оберігання її, особливо тих видів, яким загрожує знищення (М. Рильський);

Мотив оберігання і плекання рідної мови як важливого духовного надбання народу особливо виразно звучить у піснях Шашкевича (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оберігання — оберіга́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. оберігання — -я, с. Дія за знач. оберігати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. оберігання — ОБЕРІГА́ННЯ, я, с. Дія за знач. оберіга́ти. Для українців характерним є додержування та оберігання дружби з росіянами (Тич., III, 1957, 498); Слід звернути увагу учнів на важливість.. оберігання його [верстата] від передчасного спрацьовування (Метод. викл. фрез. спр., 1958, 147). Словник української мови в 11 томах