оберігати

ОБЕРІГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБЕРЕГТИ́, режу́, реже́ш, док.

1. кого, що від кого – чого і без дод. Захищати, боронити від кого-, чого-небудь небезпечного, шкідливого.

Пішов лис до царя і каже: – Ваша величність, дозвольте мені завідувати курниками і оберігать курей од ворогів (з казки);

Тільки один димар нагадував, що то .. людська оселя, що оберігала людей од звіра й од лихої години (Панас Мирний);

// Дбайливо доглядати, піклуватися, запобігаючи чому-небудь небажаному, небезпечному.

Сагайду – особливо під час бою – оберігали пильніше, дбали за нього ретельніше, ніж за Кармазина (О. Гончар);

Федір був у сім'ї єдиною дитиною .. Його ретельно оберігали, щоб він, боронь боже, не змерз на морозі і щоб йому не стало жарко на сонці (Д. Ткач);

Я й тебе обережу, як братик сестрицю (Г. Квітка-Основ'яненко);

// Запобігати пошкодженню, псуванню, руйнуванню.

Доглядатиму, стерегтиму, оберігатиму тепер той лісок – і вдень, і вночі (Л. Яновська);

Необхідно дбати про чистоту і збереження напрямних станин [верстата], тобто оберігати їх від забоїн, подряпин, корозії (з навч. літ.).

2. кого, що. Стежити, наглядати за збереженням, цілістю, недоторканністю і т. ін. кого-, чого-небудь; охороняти, стерегти.

Вона [рота] нестиме караульну службу: охоронятиме бойовий прапор училища, склади, словом, оберігатиме все те, що треба оберігати (І. Багмут);

Соцького Кирила прислано з волості за нею, щоб доставив на місце – провів і оберіг її в дорозі (Панас Мирний);

// Дбати, піклуватися про збереження, цілість і т. ін. чого-небудь.

Оберігаючи свою коштовну здобич, Сагайдачний рушив на Січ Азовським морем (З. Тулуб).

3. кого, що від чого, перен. Бути перешкодою для негативних дій, впливів і т. ін.

Суворість оберігала його горду душу від марнолюбства й суєти (О. Довженко);

Він [лист] колись таку приніс любов, Яка мене оберегла від смерті (Л. Дмитерко).

Берегти́ (оберіга́ти, борони́ти) честь див. берегти́;

(1) Оберіга́ти сон (спо́кій) – не дозволяти турбувати кого-небудь під час сну, відпочинку і т. ін.

Мати оберігала сон Михайликів (О. Ільченко);

Стояв [Фока] біля хати, оберігаючи спокій отамана (В. Гжицький).