оберігати

ОБЕРІГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБЕРЕГТИ́, ежу́, еже́ш, док., перех.

1. від кого — чого, із спол. щоб і без додатка. Захищати, боронити від кого-, чого-небудь небезпечного, шкідливого.

Пішов лис до царя і каже: — Ваша величність, дозвольте мені завідувати курниками і оберігать курей од ворогів (Укр.. казки, 1951, 68);

Тільки один димар нагадував, що то.. людська оселя, що оберігала людей од звіра й од лихої години (Мирний, І, 1949, 178);

// Дбайливо доглядати, піклуватися, запобігаючи чому-небудь небажаному, небезпечному.

Сагайду — особливо під час бою — оберігали пильніше, дбали за нього ретельніше, ніж за Кармазина (Гончар, III, 1959. 374);

Федір був у сім’ї єдиною дитиною.. Його ретельно оберігали, щоб він, боронь боже, не змерз на морозі і щоб йому не стало жарко на сонці (Ткач, Арена, 1960. 89);

Я й тебе обережу, як братик сестрицю (Кв.-Осн., II, 1956, 47);

// Запобігати пошкодженню, псуванню, руйнуванню.

Доглядатиму, стерегтиму, оберігатиму тепер той лісок — і вдень, і вночі (Л. Янов., І, 1959, 353);

Необхідно дбати про чистоту і збереження напрямних станин [верстата], тобто оберігати їх від забоїн, подряпин, корозії (Метод. викл. фрез. спр., 1958, 140).

Оберіга́ти сон (спо́кій) — не дозволяти турбувати кого-небудь під час сну, відпочинку і т. ін.

Мати оберігала сон Михайликів (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 21);

Стояв [Фока] біля хати, оберігаючи спокій отамана (Гжицький, Опришки, 1962, 168).

2. Стежити, наглядати за збереженням, цілістю, недоторканністю і т. ін. кого-, чого-небудь; охороняти, стерегти.

Вона [рота] нестиме караульну службу: охоронятиме бойовий прапор училища, склади, словом, оберігатиме все те, що треба оберігати (Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 43);

Соцького Кирила прислано з волості за нею, щоб доставив на місце — провів і оберіг її в дорозі (Мирний, III, 1954, 67);

// Дбати, піклуватися про збереження, цілість і т. ін. чого-небудь.

Оберігаючи свою коштовну здобич, Сагайдачний рушив на Січ Азовським морем (Тулуб, Людолови, II, 1957, 183).

3. перен. Бути перешкодою для негативних дій, впливів і т. ін.

Суворість оберігала його горду душу від марнолюбства й суєти (Довж., Зач. Десна, 1957, 368);

Він [лист] колись таку приніс любов, Яка мене оберегла від смерті (Дмит., Київські кручі, 1962, 62).