1. Великий тлумачний словник сучасної мови

оберігати

оберіга́ти

-аю, -аєш, недок., оберегти, -ежу, -ежеш, док., перех.

1》 від кого – чого, із спол. щоб і без додатка. Захищати, боронити від кого-, чого-небудь небезпечного, шкідливого.

|| Дбайливо доглядати, піклуватися, запобігаючи чому-небудь небажаному, небезпечному.

|| Запобігати пошкодженню, псуванню, руйнуванню. Оберігати спокій.

2》 Стежити, наглядати за збереженням, цілістю, недоторканістю і т. ін. кого-, чого-небудь; охороняти, стерегти.

|| Дбати, піклуватися про збереження, цілість і т. ін. чого-небудь.

3》 перен. Бути перешкодою для негативних дій, впливів і т. ін.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оберігати — (захищати когось) берегти, охороняти, захищати, пильнувати. Словник синонімів Полюги
  2. оберігати — оберіга́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. оберігати — Боронити, обороняти, захищати, охороняти, стерегти, берегти. Словник синонімів Караванського
  4. оберігати — ОБЕРІГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБЕРЕГТИ́, режу́, реже́ш, док. 1. кого, що від кого – чого і без дод. Захищати, боронити від кого-, чого-небудь небезпечного, шкідливого. Словник української мови у 20 томах
  5. оберігати — БЕРЕГТИ́ (тримати що-небудь у належному стані, не давати витрачатися; турбуватися про цілість, непошкодженість чого-небудь), ЗБЕРІГА́ТИ, ГЛЯДІ́ТИ, ХОРОНИ́ТИ розм., СХОРОНЯ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. оберігати — Оберіга́ти, -ріга́ю, -ріга́єш; оберегти́, -режу́, -реже́ш; обережи́, -режі́ть; обері́г, оберегла́, -регли́; обері́гши Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. оберігати — ОБЕРІГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБЕРЕГТИ́, ежу́, еже́ш, док., перех. 1. від кого — чого, із спол. щоб і без додатка. Захищати, боронити від кого-, чого-небудь небезпечного, шкідливого. Словник української мови в 11 томах