оберіг

ОБЕРІ́Г, ОБЕРЕ́Г, ре́га, ч.

Предмет, зображення чогось, малюнок, знак, який, як вважається, оберігає людину, родину, дім від злих духів та ін.

Насправді рушники в сиву давнину відігравали роль оберегів, що, за поетичною уявою давніх українців-язичників, захищали оселю від карни, від Мари та її численних лютих доньок – Коркуші, Кикимори, Трясовищі (з наук.-попул. літ.);

На косяку дверей хати прикріплено оберег від грому з вершка смереки (з наук.-попул. літ.).