обживатися
ОБЖИВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ОБЖИ́ТИСЯ, иву́ся, иве́шся, док.
1. Звикати до життя на новому місці, в нових умовах; освоюватися.
Минали один за одним роки, обживалися криворіжці на уральських шахтах (Іван Ле);
Се вже більш місяця, як я тут сиджу, привикла вже трохи, обжилася (Леся Українка);
// Звикати до нових умов, обставин життя, освоюватися з новими людьми.
– Піднесло того Йосипенка з сватанням. Я його ні капельки не любила .. Думка: обживемося, звикнемо одно до другого (Панас Мирний).
2. Придбавати предмети побуту, господарства і т. ін.; ставати заможнішим.
Стануть люди обживатися, то Тихон дума усіх обібрати, щоб тільки самому розбагатіти (Г. Квітка-Основ'яненко);
– Хазяйство розвів [Йонька], обживається, а кому воно потрібне? (Григорій Тютюнник);
Обжилися ми .. з Зіною, потроху на ноги встали. Приробили грошенят (В. Логвиненко).
3. тільки недок. Пас. до обжива́ти.
Словник української мови (СУМ-20)