обжулювати
ОБЖУ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБЖУ́ЛИТИ, лю, лиш, док., кого, розм., рідко.
Те саме, що обшахро́вувати.
– Досвід – велике діло. Мене тепер ніхто не обжулить (Ю. Яновський).
Словник української мови (СУМ-20)ОБЖУ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБЖУ́ЛИТИ, лю, лиш, док., кого, розм., рідко.
Те саме, що обшахро́вувати.
– Досвід – велике діло. Мене тепер ніхто не обжулить (Ю. Яновський).
Словник української мови (СУМ-20)