обжулювати
ОБЖУ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБЖУ́ЛИТИ, лю, лиш, док., перех., розм., рідко. Те саме, що обшахро́вувати.
— Досвід — велике діло. Мене тепер ніхто не обжулить (Ю. Янов., І, 1954, 48).
Словник української мови (СУМ-11)ОБЖУ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБЖУ́ЛИТИ, лю, лиш, док., перех., розм., рідко. Те саме, що обшахро́вувати.
— Досвід — велике діло. Мене тепер ніхто не обжулить (Ю. Янов., І, 1954, 48).
Словник української мови (СУМ-11)