обидвоє
ОБИ́ДВОЄ, двох, числ., збірн., діал.
Обоє.
– Ой, які ви були погані обидвоє... які безсердечні егоїсти... (Ірина Вільде);
Я також не сплю, ходжу й думаю. Ходимо обидвоє цілу ніч, цілу довгу зимову ніч. Мама часом починає дивно співати й я страшно за неї боюся (У. Самчук).
Словник української мови (СУМ-20)