обидва
ОБИ́ДВА, обо́х, ч. і с., ОБИ́ДВІ, обо́х, ж., числ., збірн.
Означає кожний із двох названих або відомих предметів; один і другий; і той, і інший.
Обидва вони мовчки пішли додому (І. Нечуй-Левицький);
Ваші листи до мене й до дядька ми отримали, я відповідаю на обидва (Леся Українка);
Поруч них лежав батарейний радист, поранений в обидві руки (О. Гончар).
◇ Бра́ти / взя́ти в оби́дві жме́ні див. бра́ти;
В оби́два кінці́ див. кіне́ць¹;
Вхопи́ти в оби́дві жме́ні див. ухо́плювати;
Держи́ в оби́дві жме́ні див. держа́ти;
Диви́тися обома́ (рідко в оби́два) див. диви́тися;
За оби́дві щоки́ умина́ти (упліта́ти і т. ін.) див. умина́ти¹;
(1) Ко́ваний на оби́дві (д) див. ко́ваний;
Наставля́й кише́ню (оби́дві жме́ні) див. наставля́ти¹;
Покла́сти на [оби́дві] лопа́тки див. покла́сти¹;
По оби́дві руки́ див. рука́;
Схопи́тися обі́руч (обома́ рука́ми) див. схо́плюватися;
Шкутильга́ти (кульга́ти) на оби́дві ноги́ (на всі чоти́ри) див. шкутильга́ти.
Словник української мови (СУМ-20)