1. Словник української мови у 20 томах

обидва

ОБИ́ДВА, обо́х, ч. і с., ОБИ́ДВІ, обо́х, ж., числ., збірн.

Означає кожний із двох названих або відомих предметів; один і другий; і той, і інший.

Обидва вони мовчки пішли додому (І. Нечуй-Левицький);

Ваші листи до мене й до дядька ми отримали, я відповідаю на обидва (Леся Українка);

Поруч них лежав батарейний радист, поранений в обидві руки (О. Гончар).

◇ Бра́ти / взя́ти в оби́дві жме́ні див. бра́ти;

В оби́два кінці́ див. кіне́ць¹;

Вхопи́ти в оби́дві жме́ні див. ухо́плювати;

Держи́ в оби́дві жме́ні див. держа́ти;

Диви́тися обома́ (рідко в оби́два) див. диви́тися;

За оби́дві щоки́ умина́ти (упліта́ти і т. ін.) див. умина́ти¹;

(1) Ко́ваний на оби́дві (д) див. ко́ваний;

Наставля́й кише́ню (оби́дві жме́ні) див. наставля́ти¹;

Покла́сти на [оби́дві] лопа́тки див. покла́сти¹;

По оби́дві руки́ див. рука́;

Схопи́тися обі́руч (обома́ рука́ми) див. схо́плюватися;

Шкутильга́ти (кульга́ти) на оби́дві ноги́ (на всі чоти́ри) див. шкутильга́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обидва — Мене цікавлять збірні числівники обидва, обидві, обоє. Розкажіть про них докладніше. Обидва вживаємо для позначення чоловічого та середнього роду – “і той і цей”, “і те і це”, “і один і другий”. По обидва боки вулиці, в обидва кінці, обидва вуха. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. обидва — оби́два числівник типу "два" Орфографічний словник української мови
  3. обидва — Обох, числ. збірн., ч. і с. І той і цей, і те і се, і один і другий, і одне і друге: по обидва боки вулиці, в обидва кінці, обидва вуха. Літературне слововживання
  4. обидва — Один і другий, і той і другий; ФР. обоє. Словник синонімів Караванського
  5. обидва — обох, ч. і с., обидві, обох, ж., числ., збірн. Означає кожний із двох названих або відомих предметів; один і другий; і той, і другий. В обидва кінці. По обидві руки — з двох боків, з лівого і правого боку від кого-небудь; обабіч. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. обидва — в оби́два кінці́. Туди й назад. — Скільки ж це буде верстов? — запитав Григорія наш дід Семен..— А хто їх там лічив,— стримано відповів мандрівник..— Кажуть, двадцять тисяч в обидва кінці? (О. Довженко). вхопи́ти в оби́дві жме́ні, ірон. Нічого не дістати. Фразеологічний словник української мови
  7. обидва — Оби́два, числ. (ч. і н. р.), оби́дві (ж. р.), обидво́х, -дво́м, -двома́ або обо́х, обо́м, обома́ (від оба́) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. обидва — ОБИ́ДВА, обо́х, ч. і с., ОБИ́ДВІ, обо́х, ж., числ., збірн. Означає кожний із двох названих або відомих предметів; один і другий; і той, і другий. Обидва вони мовчки пішли додому (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  9. обидва — Обидва числ. Оба. Бігли ж обидва разом. Єв. І. XX. 4. Дивись в обидва й прислухайся обома. Волосний писарь і канцелярист Скоробреха, як кажуть, жевжики обидва. Котл. Н. П. 350. Словник української мови Грінченка