1. Словник української мови в 11 томах

обидва

ОБИ́ДВА, обо́х, ч. і с., ОБИ́ДВІ, обо́х, ж., числ., збірн. Означає кожний із двох названих або відомих предметів; один і другий; і той, і другий.

Обидва вони мовчки пішли додому (Н.-Лев., II, 1956, 186);

Ваші листи до мене й до дядька ми отримали, я відповідаю на обидва (Л. Укр.; V, 1956, 171);

Поруч них лежав батарейний радист, поранений в обидві руки (Гончар, III, 1959, 147).

В оби́два кінці́ (бо́ки) — туди й назад, в один і другий кінець (бік).

Не гукають паровозні гудки, не йдуть поїзди — в обидва кінці семафори закрито (Гончар, II, 1959, 234);

Понад церковною огорожею в обидва боки.. сунули [люди] натовпом, зчинивши гвалт і ревище на все село (Головко, II, 1957, 344).

◊ В оби́два ву́ха шепта́ти (наші́птувати) — настирливо говорити кому-небудь про когось, щось.

Погонич все на клунок поглядає. Бо догадавсь, яке добро там є… А біс йому в обидва вуха Все шепче: — Утікай! (Гл., Вибр., 1951, 142);

Диви́тись обома́ див. обо́є;

Кла́сти (покла́сти) на оби́дві лопа́тки див. лопа́тка;

По оби́дві ру́ки — з двох боків, з лівого і правого боку від кого-небудь; обабіч.

Малуша жадібно дивилась, як швидко тікає від лодії [човна] берег.. Потім по обидві руки розкинувся простір Дніпра (Скл., Святослав, 1959, 62).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обидва — Мене цікавлять збірні числівники обидва, обидві, обоє. Розкажіть про них докладніше. Обидва вживаємо для позначення чоловічого та середнього роду – “і той і цей”, “і те і це”, “і один і другий”. По обидва боки вулиці, в обидва кінці, обидва вуха. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. обидва — оби́два числівник типу "два" Орфографічний словник української мови
  3. обидва — Обох, числ. збірн., ч. і с. І той і цей, і те і се, і один і другий, і одне і друге: по обидва боки вулиці, в обидва кінці, обидва вуха. Літературне слововживання
  4. обидва — Один і другий, і той і другий; ФР. обоє. Словник синонімів Караванського
  5. обидва — обох, ч. і с., обидві, обох, ж., числ., збірн. Означає кожний із двох названих або відомих предметів; один і другий; і той, і другий. В обидва кінці. По обидві руки — з двох боків, з лівого і правого боку від кого-небудь; обабіч. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. обидва — ОБИ́ДВА, обо́х, ч. і с., ОБИ́ДВІ, обо́х, ж., числ., збірн. Означає кожний із двох названих або відомих предметів; один і другий; і той, і інший. Обидва вони мовчки пішли додому (І. Словник української мови у 20 томах
  7. обидва — в оби́два кінці́. Туди й назад. — Скільки ж це буде верстов? — запитав Григорія наш дід Семен..— А хто їх там лічив,— стримано відповів мандрівник..— Кажуть, двадцять тисяч в обидва кінці? (О. Довженко). вхопи́ти в оби́дві жме́ні, ірон. Нічого не дістати. Фразеологічний словник української мови
  8. обидва — Оби́два, числ. (ч. і н. р.), оби́дві (ж. р.), обидво́х, -дво́м, -двома́ або обо́х, обо́м, обома́ (від оба́) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. обидва — Обидва числ. Оба. Бігли ж обидва разом. Єв. І. XX. 4. Дивись в обидва й прислухайся обома. Волосний писарь і канцелярист Скоробреха, як кажуть, жевжики обидва. Котл. Н. П. 350. Словник української мови Грінченка