обквітчаний
ОБКВІ́ТЧАНИЙ, а, е, рідко.
Дієпр. пас. до обквітча́ти.
Поставили на столі соснове гільце, обквітчане калиною та барвінком, поклали шишки та коровай (І. Нечуй-Левицький);
Дідівські ікони, обквітчані жовтими гвоздиками та васильками, потемніли, злиняли (Л. Яновська).
Словник української мови (СУМ-20)