обкиданий

ОБКИ́ДАНИЙ¹, а, е.

Дієпр. пас. до обки́дати¹.

В хату всунувся Йонька, весь обкиданий снігом (Григорій Тютюнник);

Материна торба з-під насіння чорна, .. обкидана по краях чорно-червоною заполоччю (Г. Косинка);

* Образно. Його засушене обличчя хоч зараз вставляй у рамку мучеників, коли б не псували всього виразу недобрі і неспокійні очі, обкидані грубими петлями прожилок (М. Стельмах).

ОБКИ́ДАНИЙ², а, е.

Дієпр. пас. до обки́дати².

Меланія Тимофіївна стояла в обкиданому березовою лісою закутку (О. Десняк).

Значення в інших словниках

1. обкиданий — обки́даний 1 дієприкметник закиданий з усіх боків; обметаний обки́даний 2 дієприкметник відкиданий; охоплюваний, оточуваний  Орфографічний словник української мови
2. обкиданий — I -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обкидати I. II -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обкидати II.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обкиданий — А, -е. Людина, яка перебуває під дією наркотиків (частіше — таблеток). Ми зустріли юну парочку, яка була вже обкидана екстезі в смерть (Єва).  Словник сучасного українського сленгу
4. обкиданий — ОБКИ́ДАНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обки́дати¹. В хату всунувся Йонька, весь обкиданий снігом, а з ним якийсь чоловік у башлику (Тют., Вир, 1964, 523); Материна торба з-під насіння чорна,.. обкидана по краях чорно-червоною заполоччю (Кос.  Словник української мови в 11 томах