Словник української мови у 20 томах

обклеєний

ОБКЛЕ́ЄНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до обкле́їти.

Кімната обклеєна репродукціями;

// обкле́єно, безос. пред.

Стіни .. обклеєно білими шпалерами поверх дощок (Іван Ле).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. обклеєний — обкле́єний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. обклеєний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обклеїти. || обклеєно, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обклеєний — Обкле́єний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. обклеєний — ОБКЛЕ́ЄНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обкле́їти. Кімната обклеєна репродукціями; // обкле́єно, безос. присудк. сл. Стіни.. обклеєно білими шпалерами поверх дощок (Ле, Міжгір’я, 1953, 475).  Словник української мови в 11 томах