обклеєний

ОБКЛЕ́ЄНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обкле́їти.

Кімната обклеєна репродукціями;

// обкле́єно, безос. присудк. сл.

Стіни.. обклеєно білими шпалерами поверх дощок (Ле, Міжгір’я, 1953, 475).

Значення в інших словниках

1. обклеєний — обкле́єний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. обклеєний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обклеїти. || обклеєно, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обклеєний — ОБКЛЕ́ЄНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обкле́їти. Кімната обклеєна репродукціями; // обкле́єно, безос. пред. Стіни .. обклеєно білими шпалерами поверх дощок (Іван Ле).  Словник української мови у 20 томах
4. обклеєний — Обкле́єний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)