обколесити
ОБКОЛЕСИ́ТИ, ешу́, еси́ш і ОБКОЛЕСУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., розм.
1. що, навколо чого. Об'їхати навколо кого-, чого-небудь.
Наш баркас, швидко обколесувавши навколо “казана” [коша], зайшов до сітки з другого боку (Ю. Збанацький).
2. що. Їздячи, побувати всюди, у багатьох місцях; об'ї́здити.
За всі свої діяльні літа Юхим Наумович Нехай Уздовж і впоперек півсвіта Обколесив із краю в край (С. Воскрекасенко).
Словник української мови (СУМ-20)