обколесити

ОБКОЛЕСИ́ТИ, ешу́, еси́ш і ОБКОЛЕСУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., розм.

1. перех. і неперех. Об’їхати навколо кого-, чого-небудь.

Наш баркас, швидко обколесувавши навколо "казана" [коша], зайшов до сітки з другого боку (Збан., Мор. чайка, 1959, 105).

2. перех. Їздячи, побувати всюди, в багатьох місцях; об’їздити.

За всі свої діяльні літа Юхим Наумович Нехай Уздовж і впоперек півсвіта Обколесив із краю в край (Воскр., З перцем!, 1957, 214).

Значення в інших словниках

1. обколесити — обколеси́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. обколесити — -ешу, -есиш і обколесувати, -ую, -уєш, док., розм. 1》 перех. і неперех. Об'їхати навколо кого-, чого-небудь. 2》 перех. Їздячи, побувати всюди, в багатьох місцях; об'їздити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обколесити — ОБКОЛЕСИ́ТИ, ешу́, еси́ш і ОБКОЛЕСУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., розм. 1. що, навколо чого. Об'їхати навколо кого-, чого-небудь. Наш баркас, швидко обколесувавши навколо “казана” [коша], зайшов до сітки з другого боку (Ю. Збанацький). 2. що.  Словник української мови у 20 томах
4. обколесити — I. ОБ'Ї́ЗДИТИ (їздячи, побувати у багатьох місцях, скрізь), ОБ'Ї́ХАТИ, ОБКОЛЕСИ́ТИ (ОБКОЛЕСУВА́ТИ розм.), ВИ́ЇЗДИТИ, ОБЛІТА́ТИ підсил., ОБКРУТИ́ТИ розм., ОБМІ́РЯТИ розм., ОБМІ́РИТИ розм. рідше. — Недок.: об'їжджа́ти, об'їзди́ти, обкру́чувати, обмі́рювати.  Словник синонімів української мови