обкопаний
ОБКО́ПАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до обкопа́ти.
Тік був .. обкопаний ровом, обсаджений .. тополями та осокорами (І. Нечуй-Левицький);
Левада була обкопана канавою, яка вже майже засунулася, заросла травою та бур'яном (Ю. Мушкетик);
// у знач. прикм.
Подзвонивши, помітила [Надійка] неподалік на заасфальтованому майданчику під низеньким обкопаним деревцем зелену лаву і знову сіла (В. Козаченко);
// обко́пано, безос. пред.
Цвинтар було обкопано рівчаком і обсаджено густим деревієм (Я. Гримайло).
Словник української мови (СУМ-20)