обкопаний

ОБКО́ПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обкопа́ти.

Подзвонивши, помітила [Надійка] неподалік на заасфальтованому майданчику під низеньким обкопаним деревцем зелену лаву і знову сіла (Коз., Листи.., 1967, 187);

Тік був.. обкопаний ровом, обсаджений.. тополями та осокорами (Н.-Лев., II, 1956, 183);

// обко́пано, безос. присудк. сл.

Цвинтар було обкопано рівчаком і обсаджено густим деревієм (Грим., Син.., 1950, 231).

Значення в інших словниках

1. обкопаний — обко́паний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. обкопаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обкопати. || обкопано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обкопаний — ОБКО́ПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обкопа́ти. Тік був .. обкопаний ровом, обсаджений .. тополями та осокорами (І. Нечуй-Левицький); Левада була обкопана канавою, яка вже майже засунулася, заросла травою та бур'яном (Ю. Мушкетик); // у знач. прикм.  Словник української мови у 20 томах