обкопуватися
ОБКО́ПУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ОБКОПА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док.
1. чим і без дод. Оточувати, обводити свою садибу і т. ін. (ровом, насипом і т. ін.).
На буряки .. довгоносик напав навалою. Від нього обкопувалися, його визбирували (В. Минко);
Він із заграниці вправителя-німця прислав, а німець і ровами обкопався, і огорожею одгородився (Панас Мирний).
2. рідко. Те саме, що око́пуватися 2.
Одного разу рій обкопався на околиці села в Курській області (С. Скляренко).
3. тільки недок. Пас. до обко́пувати.
Ці підзамкові висілки розросталися потім у містечка, обкопувалися теж невеликими валами й ставали іноді значними торговельними центрами (М. Старицький).
Словник української мови (СУМ-20)