обкілювати

ОБКІЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док., що і без дод.

1. Обкласти стіну вертикально поставленими жердинами, кіллям.

2. Зробити стіну, загорожу з таких жердин, колів навколо чогось.

Обкілювати город.

Значення в інших словниках

1. обкілювати — Обкілювати, -люю, -єш гл. Задѣлать, забрать стѣну вертикально поставленными жердями, сдѣлать стѣну изъ такихъ жердей. Камен. у.  Словник української мови Грінченка