обкілювати
ОБКІЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док., що і без дод.
1. Обкласти стіну вертикально поставленими жердинами, кіллям.
2. Зробити стіну, загорожу з таких жердин, колів навколо чогось.
Обкілювати город.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обкілювати — Обкілювати, -люю, -єш гл. Задѣлать, забрать стѣну вертикально поставленными жердями, сдѣлать стѣну изъ такихъ жердей. Камен. у. Словник української мови Грінченка