1. Словник української мови Грінченка

обкілювати

Обкілювати, -люю, -єш

гл. Задѣлать, забрать стѣну вертикально поставленными жердями, сдѣлать стѣну изъ такихъ жердей. Камен. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обкілювати — ОБКІЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док., що і без дод. 1. Обкласти стіну вертикально поставленими жердинами, кіллям. 2. Зробити стіну, загорожу з таких жердин, колів навколо чогось. Обкілювати город. Словник української мови у 20 томах