облавник

ОБЛА́ВНИК, а, ч.

Учасник облави.

Мовчать облавники: всіх подив охопив, Усіх зачарував міцний, прозорий спів (М. Рильський, пер. з тв. А. Міцкевича).

Значення в інших словниках

1. облавник — обла́вник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. облавник — -а, ч. Учасник облави.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. облавник — ОБЛА́ВНИК, а, ч. Учасник облави. Мовчать облавники: всіх подив охопив, Усіх зачарував міцний, прозорий спів (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 141).  Словник української мови в 11 томах