облавок
О́БЛАВОК, вка, ч., заст.
Борт (човна, невеликого судна).
Алі .. хапався за бік баркаса і піднімався разом з ним догори, мов краб, приліплений до кораблевого облавка (М. Коцюбинський);
Лозові дуги, що я витяг із човна і налагоджував зігнути над каючком, ніяк не потрапляли до кільчиків облавка (Олесь Досвітній);
Шумить Вода невтомна за .. облавком, Волога й тьма охоплюють істоту (М. Рильський).
Словник української мови (СУМ-20)