облавок

Облавок, -вка

м. Бортъ (судна). Тогді козаки у каюки скакали, тую галеру за мальовані облавки брали та на пристань стягали. АД. І. 218.

Значення в інших словниках

1. облавок — о́блавок іменник чоловічого роду борт човна арх.  Орфографічний словник української мови
2. облавок — -вка, ч., заст. Борт.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. облавок — О́БЛАВОК, вка, ч., заст. Борт (човна, невеликого судна). Алі .. хапався за бік баркаса і піднімався разом з ним догори, мов краб, приліплений до кораблевого облавка (М.  Словник української мови у 20 томах
4. облавок — БОРТ (бокова стінка судна), ЛАГ мор.; ОБЛА́ВОК заст. (звичайно про борт невеликого судна). Федя ліг на одну з лав у човні і, перехилившись через борт, потягся губами до води (М. Трублаїні); Глухо плюскотіла за облавком чорна дунайська хвиля (Л. Первомайський).  Словник синонімів української мови
5. облавок — О́блавок, -вка; -лавки, -вків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. облавок — О́БЛАВОК, вка, ч., заст. Борт. Алі.. хапався за бік баркаса і піднімався разом з ним догори, мов краб, приліплений до кораблевого облавка (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах