облавок

О́БЛАВОК, вка, ч., заст. Борт.

Алі.. хапався за бік баркаса і піднімався разом з ним догори, мов краб, приліплений до кораблевого облавка (Коцюб., І, 1955, 390);

Лозові дуги, що я витяг із човна і налагоджував зігнути над каючком, ніяк не потрапляли до кільчиків облавка (Досв., Вибр., 1959, 410);

Шумить Вода невтомна за.. облавком, Волога й тьма охоплюють істоту (Рильський, І, 1956, 242).

Значення в інших словниках

1. облавок — о́блавок іменник чоловічого роду борт човна арх.  Орфографічний словник української мови
2. облавок — -вка, ч., заст. Борт.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. облавок — О́БЛАВОК, вка, ч., заст. Борт (човна, невеликого судна). Алі .. хапався за бік баркаса і піднімався разом з ним догори, мов краб, приліплений до кораблевого облавка (М.  Словник української мови у 20 томах
4. облавок — БОРТ (бокова стінка судна), ЛАГ мор.; ОБЛА́ВОК заст. (звичайно про борт невеликого судна). Федя ліг на одну з лав у човні і, перехилившись через борт, потягся губами до води (М. Трублаїні); Глухо плюскотіла за облавком чорна дунайська хвиля (Л. Первомайський).  Словник синонімів української мови
5. облавок — О́блавок, -вка; -лавки, -вків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. облавок — Облавок, -вка м. Бортъ (судна). Тогді козаки у каюки скакали, тую галеру за мальовані облавки брали та на пристань стягали. АД. І. 218.  Словник української мови Грінченка