облавок
О́БЛАВОК, вка, ч., заст. Борт.
Алі.. хапався за бік баркаса і піднімався разом з ним догори, мов краб, приліплений до кораблевого облавка (Коцюб., І, 1955, 390);
Лозові дуги, що я витяг із човна і налагоджував зігнути над каючком, ніяк не потрапляли до кільчиків облавка (Досв., Вибр., 1959, 410);
Шумить Вода невтомна за.. облавком, Волога й тьма охоплюють істоту (Рильський, І, 1956, 242).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- облавок — о́блавок іменник чоловічого роду борт човна арх. Орфографічний словник української мови
- облавок — -вка, ч., заст. Борт. Великий тлумачний словник сучасної мови
- облавок — О́БЛАВОК, вка, ч., заст. Борт (човна, невеликого судна). Алі .. хапався за бік баркаса і піднімався разом з ним догори, мов краб, приліплений до кораблевого облавка (М. Словник української мови у 20 томах
- облавок — БОРТ (бокова стінка судна), ЛАГ мор.; ОБЛА́ВОК заст. (звичайно про борт невеликого судна). Федя ліг на одну з лав у човні і, перехилившись через борт, потягся губами до води (М. Трублаїні); Глухо плюскотіла за облавком чорна дунайська хвиля (Л. Первомайський). Словник синонімів української мови
- облавок — О́блавок, -вка; -лавки, -вків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- облавок — Облавок, -вка м. Бортъ (судна). Тогді козаки у каюки скакали, тую галеру за мальовані облавки брали та на пристань стягали. АД. І. 218. Словник української мови Грінченка