1. Словник української мови в 11 томах

облавник

ОБЛА́ВНИК, а, ч. Учасник облави.

Мовчать облавники: всіх подив охопив, Усіх зачарував міцний, прозорий спів (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 141).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. облавник — обла́вник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. облавник — -а, ч. Учасник облави. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. облавник — ОБЛА́ВНИК, а, ч. Учасник облави. Мовчать облавники: всіх подив охопив, Усіх зачарував міцний, прозорий спів (М. Рильський, пер. з тв. А. Міцкевича). Словник української мови у 20 томах