облавник

обла́вник

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. облавник — -а, ч. Учасник облави. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. облавник — ОБЛА́ВНИК, а, ч. Учасник облави. Мовчать облавники: всіх подив охопив, Усіх зачарував міцний, прозорий спів (М. Рильський, пер. з тв. А. Міцкевича). Словник української мови у 20 томах
  3. облавник — ОБЛА́ВНИК, а, ч. Учасник облави. Мовчать облавники: всіх подив охопив, Усіх зачарував міцний, прозорий спів (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 141). Словник української мови в 11 томах