1. Словник української мови у 20 томах

облавок

О́БЛАВОК, вка, ч., заст.

Борт (човна, невеликого судна).

Алі .. хапався за бік баркаса і піднімався разом з ним догори, мов краб, приліплений до кораблевого облавка (М. Коцюбинський);

Лозові дуги, що я витяг із човна і налагоджував зігнути над каючком, ніяк не потрапляли до кільчиків облавка (Олесь Досвітній);

Шумить Вода невтомна за .. облавком, Волога й тьма охоплюють істоту (М. Рильський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. облавок — о́блавок іменник чоловічого роду борт човна арх. Орфографічний словник української мови
  2. облавок — -вка, ч., заст. Борт. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. облавок — БОРТ (бокова стінка судна), ЛАГ мор.; ОБЛА́ВОК заст. (звичайно про борт невеликого судна). Федя ліг на одну з лав у човні і, перехилившись через борт, потягся губами до води (М. Трублаїні); Глухо плюскотіла за облавком чорна дунайська хвиля (Л. Первомайський). Словник синонімів української мови
  4. облавок — О́блавок, -вка; -лавки, -вків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. облавок — О́БЛАВОК, вка, ч., заст. Борт. Алі.. хапався за бік баркаса і піднімався разом з ним догори, мов краб, приліплений до кораблевого облавка (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  6. облавок — Облавок, -вка м. Бортъ (судна). Тогді козаки у каюки скакали, тую галеру за мальовані облавки брали та на пристань стягали. АД. І. 218. Словник української мови Грінченка