облагороджуватися
ОБЛАГОРО́ДЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, ОБЛАГОРО́ДИТИСЯ, джуся, дишся, док.
1. Ставати благороднішим, вищим у моральному, духовному відношенні.
Він [О. Довженко] сам був втіленням краси, іскрився нею, кожен ніби облагороджувався коло нього (із журн.);
// Ставати більш вишуканим, витонченим.
Що більше тонкості, душевної чутливості у стосунках між хлопчиками й дівчатками в роки дитинства, то глибше облагороджується статевий інстинкт (з наук.-попул. літ.).
2. спец. Поліпшуватися (про породу, якість і т. ін.).
Розчинна кава, постоявши під [єгипетською] пірамідою, набуває смаку натуральної, а дешеві цигарки облагороджуються настільки, що їх неможливо вірізнити від найбільш вишуканих (з наук.-попул. літ.).
3. тільки недок. Пас. до облагоро́джувати.
Словник української мови (СУМ-20)