облагороджувати
ОБЛАГОРО́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБЛАГОРО́ДИТИ, джу, диш, док.
1. кого, що. Робити благороднішим, підносити в моральному, духовному відношенні.
Його [вчителя] обов'язок – піднімати, облагороджувати всіх тих, хто з ним спілкується (Ю. Збанацький);
Хай, може, важко буде – не здавайся! Не буде затишку, а лиш вітри в лице!.. Та як тебе облагородить праця, Як поважатимуть тебе усі за це! (Л. Забашта);
// Робити вишуканішим, витонченішим.
Сади облагороджують людські почуття, впливають на самий характер людини (О. Гончар).
2. що, спец. Поліпшувати породу, якість і т. ін. чого-небудь.
Наш досвід доводить, що облагороджувати дорослі дички найбільш доцільно окуліруванням (з наук. літ.);
Смирний і лагідно-веселий Сарданапал [бугай] радував хазяйське око.., але він ще не встиг облагородити .. череду (Остап Вишня).
Словник української мови (СУМ-20)