облагороджувати

ОБЛАГОРО́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБЛАГОРО́ДИТИ, джу, диш, док.

1. кого, що. Робити благороднішим, підносити в моральному, духовному відношенні.

Його [вчителя] обов'язок – піднімати, облагороджувати всіх тих, хто з ним спілкується (Ю. Збанацький);

Хай, може, важко буде – не здавайся! Не буде затишку, а лиш вітри в лице!.. Та як тебе облагородить праця, Як поважатимуть тебе усі за це! (Л. Забашта);

// Робити вишуканішим, витонченішим.

Сади облагороджують людські почуття, впливають на самий характер людини (О. Гончар).

2. що, спец. Поліпшувати породу, якість і т. ін. чого-небудь.

Наш досвід доводить, що облагороджувати дорослі дички найбільш доцільно окуліруванням (з наук. літ.);

Смирний і лагідно-веселий Сарданапал [бугай] радував хазяйське око.., але він ще не встиг облагородити .. череду (Остап Вишня).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. облагороджувати — облагоро́джувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. облагороджувати — -ую, -уєш, недок., облагородити, -джу, -диш, док., перех. 1》 Робити благороднішим, підносити в моральному, духовному аспекті. || Робити більш вишуканим, витонченим. 2》 спец. Поліпшувати породу, якість і т. ін. чого-небудь. 3》 заст. Підносити у вище звання, стан. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. облагороджувати — див. ублагороджувати Словник чужослів Павло Штепа
  4. облагороджувати — ОБЛАГОРО́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБЛАГОРО́ДИТИ, джу, диш, док., перех. 1. Робити благороднішим, підносити в моральному, духовному відношенні. Його [вчителя] обов’язок — піднімати, облагороджувати всіх тих, хто з ним спілкується (Збан., Малин. Словник української мови в 11 томах