облагороджувати
ОБЛАГОРО́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБЛАГОРО́ДИТИ, джу, диш, док.
1. кого, що. Робити благороднішим, підносити в моральному, духовному відношенні.
Його [вчителя] обов'язок – піднімати, облагороджувати всіх тих, хто з ним спілкується (Ю. Збанацький);
Хай, може, важко буде – не здавайся! Не буде затишку, а лиш вітри в лице!.. Та як тебе облагородить праця, Як поважатимуть тебе усі за це! (Л. Забашта);
// Робити вишуканішим, витонченішим.
Сади облагороджують людські почуття, впливають на самий характер людини (О. Гончар).
2. що, спец. Поліпшувати породу, якість і т. ін. чого-небудь.
Наш досвід доводить, що облагороджувати дорослі дички найбільш доцільно окуліруванням (з наук. літ.);
Смирний і лагідно-веселий Сарданапал [бугай] радував хазяйське око.., але він ще не встиг облагородити .. череду (Остап Вишня).
Значення в інших словниках
- облагороджувати — облагоро́джувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- облагороджувати — -ую, -уєш, недок., облагородити, -джу, -диш, док., перех. 1》 Робити благороднішим, підносити в моральному, духовному аспекті. || Робити більш вишуканим, витонченим. 2》 спец. Поліпшувати породу, якість і т. ін. чого-небудь. 3》 заст. Підносити у вище звання, стан. Великий тлумачний словник сучасної мови
- облагороджувати — див. ублагороджувати Словник чужослів Павло Штепа
- облагороджувати — ОБЛАГОРО́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБЛАГОРО́ДИТИ, джу, диш, док., перех. 1. Робити благороднішим, підносити в моральному, духовному відношенні. Його [вчителя] обов’язок — піднімати, облагороджувати всіх тих, хто з ним спілкується (Збан., Малин. Словник української мови в 11 томах