облагороджувати

ОБЛАГОРО́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБЛАГОРО́ДИТИ, джу, диш, док., перех.

1. Робити благороднішим, підносити в моральному, духовному відношенні.

Його [вчителя] обов’язок — піднімати, облагороджувати всіх тих, хто з ним спілкується (Збан., Малин. дзвін, 1958, 215);

Хай, може, важко буде — не здавайся! Не буде затишку, а лиш вітри в лице!.. Та як тебе облагородить праця, Як поважатимуть тебе усі за це! (Забашта, Калин. кетяг, 1956, 42);

// Робити більш вишуканим, витонченим.

Сади облагороджують людські почуття, впливають на самий характер людини (Гончар, М. Братусь, 1951, 74).

2. спец. Поліпшувати породу, якість і т. ін. чого-небудь.

Наш досвід доводить, що облагороджувати дорослі дички найбільш доцільно окуліруванням (Колг. Укр., 4, 1957, 42);

У нашій світлій Радянській країні люди.. працюють над вирішенням великих завдань, як вдосконалити, облагородити землю (Мельн., Обличчя.., 1960, 4).

3. заст. Підносити у вище звання, стан.