облегшений
ОБЛЕ́ГШЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до обле́гшити.
Стилізації в дусі наскальної різьби ацтеків чи майя, пом'якшені витонченим еротизмом О. Бердслея та облегшені повітроплавною етикою Хуана Міро, – це любовні цидулки Степаненка застарілим музам (з наук.-попул. літ.).
2. у знач. прикм. Менш складний за будовою, конструкцією і т. ін.; спрощений.
Ми прийняли на себе такі зобов'язання: освоїти і виготовити 3 нових машини, розробити конструкції 9-ти нових продуктивніших автоматизованих і облегшених машин та апаратів (з газ.).
3. у знач. прикм. Який став легшим; зменшений за вагою, обсягом, силою вияву і т. ін.
При застосуванні легкого і облегшеного бетону та залізобетону використовують місцеву сировину – легкі гірські породи: пемзу, туф, туфолаву (з наук. літ.);
Облегшені панелі; Облегшена рейка.
4. у знач. прикм. Трохи заспокоєний, утішений.
З облегшеним серцем випитував [ключник], отже, Прокопа далі, що робив Панталаха (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)