облегшений

ОБЛЕ́ГШЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до обле́гшити.

2. у знач. прикм. Менш складний за будовою, конструкцією і т. ін.; спрощений.

Ми прийняли на себе такі зобов’язання: освоїти і виготовити 3 нових машини, розробити конструкції 9-ти нових продуктивніших автоматизованих і облегшених машин та апаратів (Рад. Укр., 23.І 1957, 1).

3. у знач. прикм. Який став легшим; зменшений за вагою, обсягом, силою вияву і т. ін.

При застосуванні легкого і облегшеного бетону та залізобетону використовують місцеву сировину — легкі гірські породи: пемзу, туф, туфолаву (Компл. використ. вапняків.., 1957, 67);

Облегшені панелі; Облегшена рейка.

4. у знач. прикм. Трохи заспокоєний, утішений.

З облегшеним серцем випитував [ключник], отже, Прокопа далі, що робив Панталаха (Фр., II, 1950, 268).

Значення в інших словниках

1. облегшений — обле́гшений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. облегшений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до облегшити. 2》 у знач. прикм. Менш складний за будовою, конструкцією і т. ін.; спрощений. 3》 у знач. прикм. Який став легшим; зменшений за вагою, обсягом, силою вияву і т. ін. Облегшені панелі. Облегшена рейка. 4》 у знач. прикм. Трохи заспокоєний, утішений.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. облегшений — ОБЛЕ́ГШЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до обле́гшити. Стилізації в дусі наскальної різьби ацтеків чи майя, пом'якшені витонченим еротизмом О. Бердслея та облегшені повітроплавною етикою Хуана Міро, – це любовні цидулки Степаненка застарілим музам (з наук.  Словник української мови у 20 томах
4. облегшений — Обле́гшений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)