облизування
ОБЛИ́ЗУВАННЯ, я, с.
Дія за знач. обли́зувати.
Вони [люди], як птиці, на зиму переходитимуть у теплі краї. Нудьга? Вони розважатимуться коханням, облизуванням дітей і здобуванням трави. І будуть щасливі (В. Винниченко);
До системних неврозів зараховують невротичне заїкання, невротичні тики – різноманітні автоматичні рухи (моргання, наморщування лоба, облизування губ, посмикування головою, плечима, покашлювання тощо) (з навч. літ.);
Характерною ознакою недостатності вітаміну D у тварин – облизування один одного, а також предметів, що містять вапно (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)