облишатися
ОБЛИША́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ОБЛИ́ШИТИСЯ, шуся, шишся, док., розм.
1. Те саме, що залиша́тися 1.
Зітхнула [Краньцовська] й нагадала собі, що Мундзьо десь облишився (Л. Мартович).
2. розм. Закінчуватися, виходити (про гроші, які-небудь запаси).
У його вода, мабуть, скоро облишиться (Сл. Б. Грінченка).
3. кого, чого. Залишатися без чогось, втрачати щось.
Сновигає: вже й одежі й харчу облишився (Сл. Б. Грінченка).
Словник української мови (СУМ-20)