облишатися

ОБЛИША́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ОБЛИ́ШИТИСЯ, шуся, шишся, док., розм.

1. Те саме, що залиша́тися 1.

Зітхнула [Краньцовська] й нагадала собі, що Мундзьо десь облишився (Л. Мартович).

2. розм. Закінчуватися, виходити (про гроші, які-небудь запаси).

У його вода, мабуть, скоро облишиться (Сл. Б. Грінченка).

3. кого, чого. Залишатися без чогось, втрачати щось.

Сновигає: вже й одежі й харчу облишився (Сл. Б. Грінченка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. облишатися — облиша́тися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. облишатися — -аюся, -аєшся, недок., облишитися, -шуся, -шишся, док., розм. Те саме, що залишатися 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. облишатися — ОБЛИША́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ОБЛИ́ШИТИСЯ, шуся, шишся, док., розм. Те саме, що залиша́тися 1. Зітхнула [Краньцовська] й нагадала собі, що Мундзьо десь облишився (Март., Тв., 1954, 302). Словник української мови в 11 томах