облудка

ОБЛУ́ДКА, и, ж., діал.

Оболонка, шкірка.

Як положиш кислицю у піч спектись, то шкура їй репне.., од тепла сік закипа і з його робиться пара, а воздух [повітря] роздається .. і вони розривають облудку (Сл. Б. Грінченка);

* Образно. Вона [белетристика] занадто палить мене, коли б я, наприклад, з рік щодня писала вірші чи прозу красну, то .. з мене б тільки облудка лишилась (Леся Українка).

Значення в інших словниках

1. облудка — -и, ж. 1》 Зменш. до облуда. 2》 Шкірка плода (напр. яблука).  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. облудка — Облу́дка, -дки, -дці  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
3. облудка — Облу́дка, -ки ж. 1) ум. отъ облуда. 2) Оболочка верхняя, кожица (напр., яблока). Як положиш кислицю у піч спектись, то шкура їй репне. У всякій кислиці у середині є сік і воздух; од тепла сік закипа і з його робиться пара, а воздух роздається.... і вони розривають облудку. Дещо.  Словник української мови Грінченка