облюбити

ОБЛЮБИ́ТИ, блю, биш; мн. облю́блять; док., кого, розм.

Полюбити.

Ой, якби я учинив зраду над тобою, коль [як] я собі облюбив тебе ще змолоду (з народної пісні).

Значення в інших словниках

1. облюбити — -блю, -биш, док., перех., зах. Покохати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. облюбити — Облюби́ти, -блю́, -би́ш гл. Полюбить. Ой як би я учинив зроду над тобою, коль я собі облюбив тебе ще змолоду. Гол. II. 413.  Словник української мови Грінченка