облюбований
ОБЛЮБО́ВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до облюбува́ти.
Стьопа повів усіх хлопців аж у найдальший куток саду, де вже було ним облюбоване місце для “водокачки” (А. Головко);
Один [сквер] був облюбований хатніми робітницями, що вивозили в колясках немовлят (М. Руденко);
// у знач. прикм.
Працюючи в парі, кожен з них [льотчиків] має свій облюбований прийом нападу (Іван Ле).
Словник української мови (СУМ-20)