облюбований
ОБЛЮБО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до облюбува́ти.
Стьопа повів усіх хлопців аж у найдальший куток саду, де вже було ним облюбоване місце для "водокачки" (Головко, І, 1957, 191);
Один [сквер] був облюбований хатніми робітницями, що вивозили в колясках немовлят (Руд., Остання шабля, 1959, 105);
Працюючи в парі, кожен з них [льотчиків] має свій облюбований прийом нападу (Ле, Клен. лист, 1960, 62).
Словник української мови (СУМ-11)