обляги

О́БЛЯГИ, ів, мн., розм.

Час, коли лягають спати.

Вже в пізні обляги Онися замкнула скриню (І. Нечуй-Левицький);

Як бачилась, так і бачуся з Павлусем на вулиці в старечі обляги (Ганна Барвінок);

Рінальдів слуга .. погнався конем своїм щодуху назад у Кастель Гвільєльмо, прибув туди в пізні обляги (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо).

Значення в інших словниках

1. обляги — -ів, мн., діал. Час, коли лягають спати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. обляги — О́БЛЯГИ, ів, мн., діал. Час, коли лягають спати. Вже в пізні обляги Онися замкнула скриню (Н.-Лев., III, 1956, 85).  Словник української мови в 11 томах
3. обляги — Обляги, -гів м. мн. Время, когда ложатся спать. Як бачилась, так і бачуся з Павлусем в старечі обляги. Г. Барв. 233.  Словник української мови Грінченка