обляги
О́БЛЯГИ, ів, мн., розм.
Час, коли лягають спати.
Вже в пізні обляги Онися замкнула скриню (І. Нечуй-Левицький);
Як бачилась, так і бачуся з Павлусем на вулиці в старечі обляги (Ганна Барвінок);
Рінальдів слуга .. погнався конем своїм щодуху назад у Кастель Гвільєльмо, прибув туди в пізні обляги (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обляги — -ів, мн., діал. Час, коли лягають спати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обляги — О́БЛЯГИ, ів, мн., діал. Час, коли лягають спати. Вже в пізні обляги Онися замкнула скриню (Н.-Лев., III, 1956, 85). Словник української мови в 11 томах
- обляги — Обляги, -гів м. мн. Время, когда ложатся спать. Як бачилась, так і бачуся з Павлусем в старечі обляги. Г. Барв. 233. Словник української мови Грінченка