обляги

Обляги, -гів

м. мн. Время, когда ложатся спать. Як бачилась, так і бачуся з Павлусем в старечі обляги. Г. Барв. 233.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обляги — -ів, мн., діал. Час, коли лягають спати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. обляги — О́БЛЯГИ, ів, мн., діал. Час, коли лягають спати. Вже в пізні обляги Онися замкнула скриню (Н.-Лев., III, 1956, 85). Словник української мови в 11 томах
  3. обляги — О́БЛЯГИ, ів, мн., розм. Час, коли лягають спати. Вже в пізні обляги Онися замкнула скриню (І. Нечуй-Левицький); Як бачилась, так і бачуся з Павлусем на вулиці в старечі обляги (Ганна Барвінок); Рінальдів слуга .. Словник української мови у 20 томах